Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Українські художниці, яких варто знати: від класики до сучасності

Українські художниці  важлива частина історії української культури. У минулому вони працювали в різних художніх напрямах, зокрема в авангарді, модернізмі, академічному, народному та декоративному мистецтві. Сьогодні с–учасні українські художниці працюють у живописі, графіці, фотографії, скульптурі, інсталяції, mixed media, digital art та інших медіа. Їх творчість варто оцінювати не лише за популярністю, а передусім за послідовністю художньої практики, виставковою діяльністю, серіями робіт, публікаціями та розвитком авторської мови.

Хто такі українські художниці?

Українська художниця – авторка, яка створює візуальне мистецтво в одному або кількох медіа.

Українські художниці працюють не лише в живописі. Сучасна мистецька практика охоплює також графіку, скульптуру, фотографію, інсталяцію, перформанс, mixed media, digital art та інші форми візуального мистецтва.

  • живопис – створення творів фарбами на полотні, папері, дереві та інших основах;
  • графіка – рисунок, естамп, гравюра, офорт, літографія та інші графічні техніки;
  • скульптура – створення об’ємних творів із каменю, металу, дерева, кераміки, бетону та інших матеріалів;
  • фотографія – художня, концептуальна або документальна робота із фотографічним зображенням;
  • інсталяція – створення художньої композиції з предметів, матеріалів і просторового середовища;
  • mixed media – поєднання різних художніх технік і матеріалів в одному творі;
  • digital art – створення мистецьких творів із використанням цифрових технологій, зокрема цифрового живопису, 3D та інших цифрових форм;
  • перформанс – мистецька дія, що відбувається в часі та може передбачати участь самої художниці, інших людей або аудиторії.

Усі ці практики є частиною сучасної мистецької сцени. Водночас у KIA.Gallery особливий акцент зроблено на авторському живописі. Для колекціонера важливими також можуть бути походження роботи, її стан, документація та місце у творчому доробку художниці.

Чому українські художниці важливі для історії українського мистецтва?

Українські художниці були частиною різних мистецьких процесів ХХ століття – від авангарду й модернізму до народного, декоративного та академічного мистецтва, шістдесятництва й сучасної артсцени.

Історично жінкам у мистецтві було складніше отримувати доступ до професійної освіти, мистецьких інституцій, виставок і професійного визнання. Через це частина художниць тривалий час залишалася менш помітною в історії мистецтва та недостатньо представлена в дослідженнях і музейних експозиціях.

Українські художниці є важливою частиною історії українського мистецтва, а не окремим напрямом культури. 

Їхній внесок охоплює різні художні практики: живопис, графіку, сценографію, декоративне й монументальне мистецтво, а сьогодні також інсталяцію, фотографію, відео та перформанс. Розглядати його важливо в контексті конкретних творів, мистецьких напрямів і професійної діяльності авторок.

Художниці, важливі для розуміння українського мистецтва ХХ століття

Українське мистецтво ХХ століття розвивалося в різних напрямках, у яких важливий внесок зробили художниці:
  1. Олександра Екстер.
Основні напрями: кубізм, кубофутуризм, супрематизм, конструктивізм, сценографія. Одна з ключових постатей українського та європейського авангарду, яка працювала в живописі, графіці та сценографії.
  1. Соня Делоне.
Основні напрями: орфізм, симультанізм, абстрактне мистецтво, дизайн. Народилася на Полтавщині та стала однією з представниць орфізму й симультанізму. Працювала також із текстилем, одягом і дизайном; у 1964 році її ретроспектива в Луврі стала першою прижиттєвою ретроспективою жінки-художниці в цьому музеї.
  1. Августа Кохановська.
Основні напрями: живопис, графіка, книжкова ілюстрація, декоративне мистецтво. Працювала в живописі та графіці, ілюструвала твори Ольги Кобилянської й зверталася до етнографії Буковини та гуцульської тематики.
  1. Олена Кульчицька.
Основні напрями: графіка, живопис, декоративно-ужиткове мистецтво, сецесія, ар деко. Важлива представниця української графіки ХХ століття, яка поєднувала європейські мистецькі тенденції з мотивами народного мистецтва.
  1. Марія Примаченко.
Основні напрями: наївне та народне мистецтво, декоративний живопис. Сформувала впізнавану систему фантастичних образів тварин, рослин і вигаданих істот. Її творчість отримала міжнародне визнання після участі в Паризькій міжнародній виставці 1937 року.
  1. Катерина Білокур.
Основні напрями: наївне мистецтво, живопис, квітковий натюрморт. Художниця-самоучка, яка сформувала власну манеру, особливо у квіткових композиціях і пейзажах. Її роботи експонувалися за межами України, зокрема в Парижі 1954 року.
  1. Ганна Собачко-Шостак.
Основні напрями: народне декоративне та орнаментальне мистецтво. Розвивала українське декоративне малювання, працюючи з орнаментом, ритмом і кольором. Її творчість пов’язана з мистецькими осередками Скопців і Вербівки.
  1. Алла Горська.
Основні напрями: живопис, графіка, монументальне мистецтво. Помітна учасниця руху шістдесятників, яка працювала в станковому та монументальному мистецтві. Була співавторкою вітража «Шевченко. Мати» 1964 року та зазнавала переслідувань радянської влади.
  1. Тетяна Яблонська.
Основні напрями: живопис, жанрова картина, портрет, пейзаж. Одна з визначних українських живописців ХХ століття. Працювала в межах радянського офіційного мистецтва, поступово формуючи індивідуальну манеру з особливою увагою до кольору, світла та пленерного сприйняття.

Сучасні українські художниці

Сучасне українське мистецтво охоплює різні медіа, художні підходи та теми. Художниці працюють з ідентичністю, культурною пам’яттю, війною, тілесністю, особистим досвідом, природою та міським середовищем, а також досліджують абстракцію, колір, форму й властивості матеріалів. Серед сучасних авторок, які демонструють це різноманіття:
  1. Влада Ралко.
Основні напрями: живопис, графіка, просторові об’єкти. Працює з темами ідентичності, тілесності, соціальних потрясінь і війни. Її художня мова вирізняється експресивністю та насиченим кольором.
  1. Жанна Кадирова.
Основні напрями: скульптура, інсталяція, об’єкт, фотографія, відео. Працює з простором і різними матеріалами, зокрема керамічною плиткою, бетоном та каменем. У її практиці важливі локальний контекст, історія, ідентичність і досвід війни.
  1. Леся Хоменко.
Основні напрями: живопис, інсталяція, цифрові зображення. Досліджує взаємодію живопису з цифровими образами. У роботах про російсько-українську війну звертається до фотографій, відео та цифрових матеріалів воєнних подій.
  1. Алевтина Кахідзе.
Основні напрями: перформанс, рисунок, текст, інсталяція. Працює з особистим досвідом і повсякденністю, досліджуючи соціальні ролі, гендерні питання та взаємодію з аудиторією.
  1. Катерина Лисовенко.
Основні напрями: живопис, графіка. Звертається до тем пам’яті, насильства, ідеології, міфології та історичного досвіду, використовуючи фігуративний живопис і графіку.

Як відрізняється сучасна художниця від людини, яка малює?

Відмінність між аматорським малюванням і професійною художньою практикою полягає не лише в технічній майстерності чи наявності диплома. Важливі системність роботи, розвиток авторської мови, усвідомлений вибір тем і послідовний розвиток творчого доробку.

Професійна художня практика зазвичай включає:

  1. Авторську мову. Формування власної системи образів, композиційних прийомів, технік і роботи з матеріалом.
  2. Серії та проєкти. Створення взаємопов’язаних робіт, об’єднаних спільною темою, ідеєю або художнім підходом.
  3. Розвиток тем. Послідовне дослідження певної проблематики – наприклад, пам’яті, тілесності, ідентичності чи міського середовища.
  4. Виставкову діяльність. Участь у персональних і групових виставках, галерейних та інституційних проєктах. Водночас відсутність виставкової історії сама по собі не означає непрофесійності.
  5. Портфоліо та документацію. Фотофіксацію робіт, інформацію про твори, опис художньої практики та системний облік доробку.
  6. Взаємодію з мистецьким середовищем. Співпрацю з кураторами, галереями, мистецтвознавцями та культурними інституціями, а також участь у професійних проєктах і публікаціях.

Відсутність профільної освіти не виключає професійного статусу художниці. Його визначають передусім характер і послідовність мистецької практики, а не сам факт навчання в художньому закладі. 

Академічна освіта може дати технічну й теоретичну основу, але диплом сам по собі не свідчить про професійний рівень. Так само кількість підписників у соціальних мережах не є достатнім критерієм. Для оцінки художниці важливіші якість і послідовність доробку, розвиток авторської мови, професійний контекст та репутація.

У яких стилях працюють сучасні українські художниці?

Сучасні українські художниці працюють у різних напрямах і медіа, часто поєднуючи кілька підходів. Тому наведені категорії не є жорсткою класифікацією.

Абстрактний живопис

Абстрактний живопис відходить від буквального відтворення предметного світу та працює з кольором, формою, ритмом, світлом і фактурою як основними засобами художнього висловлювання. Серед українських художниць, у чиїй творчості важливе місце посідає абстракція, – Ганна Криволап, Олена Рижих, Ольга Петрова та Альона Кузнецова.

Фігуративний живопис

Фігуративний живопис зберігає зв’язок із впізнаваними образами людини, предмета або середовища, але може трансформувати їх через деформацію, фрагментацію, зміну масштабу чи умовний колір. У цьому напрямі працюють Леся Хоменко, Катерина Лисовенко та інші.

Експресивний живопис

Експресивний живопис вирізняється активною роботою з кольором, лінією, фактурою та малярським жестом. Така художня мова дозволяє передавати емоційну напругу й динаміку без буквального відтворення реальності. Серед українських художниць, у чиїх роботах помітна експресивна живописна мова, – Ганна Криволап, Ольга Петрова та Влада Ралко.

Концептуальне мистецтво

У концептуальному мистецтві важливими є ідея, контекст і спосіб постановки проблеми. Для її розкриття художниця може використовувати рисунок, текст, фотографію, відео, перформанс, інсталяцію та інші медіа. До українських художниць, пов’язаних із концептуальними практиками, належать Алевтина Кахідзе, Лада Наконечна та Жанна Кадирова.

Наївне мистецтво

Наївне мистецтво характеризується умовністю форми, спрощенням простору та відходом від академічних правил зображення. В українському мистецтві цей напрям має власну історію та пов’язаний із народною образністю. У сучасній практиці до наївної естетики можуть звертатися Олена Придувалова, Оксана Мась та інші художниці.

Mixed media: змішані техніки

Mixed media передбачає поєднання різних матеріалів і технік в одному творі або проєкті. Це можуть бути живопис, графіка, текстиль, колаж, фотографія, кераміка та інші матеріали. У змішаних техніках працюють Олеся Трофименко та Маша Рева.

Інсталяція та об’єкт

Інсталяція та мистецький об’єкт виходять за межі площини картини й використовують матеріал та простір як частину художнього висловлювання. На відміну від традиційного живопису, тут важливими можуть бути масштаб, розташування об’єктів і взаємодія з виставковим середовищем. У цьому напрямі працюють Жанна Кадирова, Лада Наконечна та інші мисткині.

Digital art та медіа-мистецтво

Digital art охоплює цифровий живопис, 3D-графіку, анімацію, генеративні практики та інші форми мистецтва, у яких цифрові технології є важливою частиною створення або презентації твору. До ширшого медіа-мистецтва також належать відеоарт, проєкції та інтерактивні форми. У цифрових і медіа-практиках працюють Світлана Рейніш і Дана Кавеліна.

Стиль сучасного художника не завжди можна визначити одним терміном. Одна мисткиня може змінювати медіа залежно від завдання конкретного проєкту, тому класифікація за одним стилем часто спрощує її реальну практику. 

Українські художниці та сучасний живопис

Живопис залишається актуальним медіумом у сучасному українському мистецтві, попри розвиток цифрових технологій, відеоарту та інсталяції. Художниці продовжують працювати з полотном, олією, акрилом та іншими традиційними матеріалами, використовуючи їх для створення нових образів і художніх висловлювань.

Сучасний живопис не означає один стиль. В українському мистецтві сьогодні співіснують абстракція, фігуративність, експресивна манера, концептуальні підходи та змішані техніки. Тому традиційний матеріал сам по собі не робить картину класичною або академічною. Художниця може працювати олійними фарбами на полотні й водночас формувати цілком сучасну художню мову.

Сучасність картини визначається не віком матеріалу, а способом його використання. Полотно, олійні фарби чи традиційна техніка можуть бути частиною актуальної художньої практики, якщо авторка використовує їх для власного художнього висловлювання. 

Саме поєднання традиційного живопису та актуальних авторських практик є важливим для KIA.Gallery. Галерея представляє авторські картини української художниці Ірини Кваші, через які можна познайомитися із сучасним українським живописом і обрати оригінальний твір для приватної колекції.

Як вибрати сучасну українську художницю для своєї колекції?

Вибираючи твір, варто оцінювати не лише окрему картину, а й контекст творчості художниці:

  1. Перегляньте кілька серій і простежте творчий розвиток. Зверніть увагу на теми, композицію, техніку, матеріали та розвиток авторської мови.
  2. Перевірте виставкову історію та професійний контекст. Подивіться, у яких виставках, проєктах і мистецьких інституціях брала участь художниця.
  3. Ознайомтеся з фаховими публікаціями. Каталоги, інтерв’ю та критичні тексти допомагають зрозуміти її творчий контекст.
  4. Перевірте документи на твір. Під час купівлі отримайте документ, що підтверджує придбання, а за наявності – сертифікат автентичності. Для робіт на вторинному ринку також перевірте провенієнс і стан.
  5. Не орієнтуйтеся лише на популярність. Кількість підписників у соціальних мережах не визначає професійного визнання чи значущості художньої практики.
  6. Обирайте твір, який має для вас цінність. Не варто купувати картину лише в очікуванні зростання ціни: майбутню вартість конкретної роботи неможливо гарантувати.

 

Колекціонування сучасного мистецтва не потребує прогнозування майбутньої ціни роботи. Колекція може формуватися на основі художньої якості, особистого інтересу та значення твору для її власника, навіть якщо його майбутню ринкову вартість неможливо передбачити. 

Такий підхід дозволяє оцінити сучасну українську художницю не за популярністю, а за контекстом її творчості, професійною діяльністю та цінністю конкретного твору для колекції. 

Де купувати роботи українських художниць?

Придбати оригінальний твір української художниці можна через кілька каналів. Вони відрізняються за рівнем професійного супроводу, способом перевірки походження роботи та умовами покупки:

  1. Безпосередньо у художниці.

Це дає змогу придбати роботу без посередника та безпосередньо підтримати авторку. Перед покупкою варто уточнити умови оплати, отримати документ про придбання та домовитися про безпечне пакування і транспортування.

  1. Через галерею.

Галерея допомагає з вибором твору, інформацією про авторку, документами та організацією передачі роботи. За наявності надається сертифікат автентичності. Зокрема, роботи української художниці Ірини Кваші можна придбати через KIA.Gallery.

  1. На артярмарках.

Це можливість познайомитися з роботами різних художників і галерей в одному просторі, порівняти художні практики та ціни й придбати твір безпосередньо під час події.

  1. На виставках.

Частину робіт можна придбати безпосередньо з експозиції. У такому випадку покупець отримує твір, представлений у конкретному виставковому контексті, а інформація про його участь у виставці може бути частиною документації.

  1. На благодійних аукціонах.

Це спосіб одночасно придбати твір та підтримати певну ініціативу або організацію. Водночас умови продажу, походження роботи та документи на лот потрібно перевіряти окремо.

  1. На вторинному ринку.

Тут можна знайти твори, які раніше належали приватним колекціонерам, а також роботи художниць минулих поколінь. Перед покупкою важливо перевірити провенієнс, стан твору та документи, а для цінних або спірних робіт за потреби залучити незалежного експерта.

Якщо мета – не лише придбати окрему картину, а й підтримати розвиток української мистецької сцени, варто також розглянути інші форми допомоги художникам. Детальніше – у матеріалі «Як підтримати українських митців».

Чи варто колекціонувати сучасних українських художниць?

Так, якщо мета – сформувати колекцію сучасного українського мистецтва. Українські художниці працюють у різних художніх напрямах, беруть участь у виставках в Україні й за кордоном, а їхні роботи представлені в приватних та інституційних зібраннях. Водночас вибирати твір варто не лише через гендер авторки чи її публічну відомість, а за якістю художньої практики, розвитком творчості та особистою цінністю роботи.

Колекціонування робіт українських художниць може мати кілька важливих аспектів:

  1. Сучасні авторки працюють із живописом, графікою, фотографією, інсталяцією, відео та іншими медіа. Це дає змогу формувати колекцію з різними художніми підходами та темами.
  2. Виставки, публікації, участь у бієнале та робота з галереями допомагають оцінити місце художниці в сучасному мистецькому середовищі. Міжнародна присутність українських мисткинь справді помітна, зокрема у виставкових проєктах Венеційської бієнале.
  3. Купівля творів сучасних українських художниць підтримує їхню професійну практику.
  4. Колекція не повинна будуватися лише за принципом популярності авторки. Важливо, щоб конкретний твір відповідав інтересам колекціонера та мав для нього художню й особисту цінність.

Водночас не варто купувати роботу лише через очікування зростання її ціни. Артринок залежить від багатьох факторів, а майбутню вартість конкретного твору неможливо гарантувати. Отже, сучасних українських художниць варто колекціонувати не як окрему «інвестиційну категорію», а як важливу частину сучасного українського мистецтва.

Українські художниці, чиї роботи можна купити сьогодні

Роботи сучасних українських художниць часто можна придбати безпосередньо на первинному артринку – у самої авторки або через галерею, яка її представляє. Це відрізняє сучасне мистецтво від частини робіт художниць минулих поколінь, які сьогодні переважно шукають у приватних колекціях, галереях та на вторинному ринку.

Перед купівлею важливо перевірити не лише сам твір, а й умови продажу, документи та його походження.

Правильно здійснюйте покупку:

  • якщо купуєте роботу через галерею, уточніть, чи представляє вона художницю та які документи супроводжують твір;
  • збережіть договір, рахунок або інший документ, що підтверджує придбання.
  • назва, авторка, рік створення, техніка та розмір мають відповідати інформації в документах;
  • перед купівлею перевірте цілісність полотна, фарбового шару, рами та інших матеріалів;

для творів, які можуть належати до культурних цінностей, можуть знадобитися експертний висновок або свідоцтво на право вивезення, тому перевірте вимоги вивезення з кордон заздалегідь.

Купівля роботи на первинному ринку дає змогу безпосередньо підтримати сучасну українську художницю. Водночас рішення про придбання варто приймати після перевірки авторства, документів, стану твору та умов продажу, а не лише на основі популярності авторки.

FAQ

Серед найвідоміших українських художниць різних періодів – Марія Примаченко, Катерина Білокур, Тетяна Яблонська, Алла Горська та Олександра Екстер.

Серед сучасних українських художниць – Жанна Кадирова, Влада Ралько, Леся Хоменко, Алевтина Кахідзе та Ганна Криволап.

Сьогодні працюють, зокрема, Ганна Криволап, Катерина Лисовенко, Олеся Трофименко, Альона Кузнецова та Маша Рева.

Твори сучасних українських художниць можна придбати безпосередньо у авторок, через галереї, на виставках, артярмарках, благодійних аукціонах та на вторинному ринку.

Перегляньте кілька серій робіт, вивчіть розвиток практики, виставкову історію та публікації про авторку. Зверніть увагу на послідовність її художньої мови та контекст конкретного твору. Не варто орієнтуватися лише на популярність у соціальних мережах.

Так. Купівля безпосередньо у художниці дає змогу підтримати авторку та отримати інформацію про твір із першоджерела.

Порівняйте інформацію про твір із документами, даними про художницю та, за наявності, історією його походження. Сертифікат автентичності може бути додатковим підтвердженням.

Окремі роботи можуть мати колекційну цінність. Вона залежить від якості твору, контексту творчості авторки, виставкової та публікаційної історії, походження й стану роботи.

Універсального переліку документів для кожного твору немає. Залежно від способу придбання це може бути договір, рахунок або інший документ про продаж, а також сертифікат автентичності, якщо його надає художниця чи галерея.

Відмінність визначається передусім художнім та історичним контекстом. Сучасний живопис не обмежений одним стилем і може поєднувати традиційні матеріали з новими художніми підходами та актуальними темами. Класичний живопис охоплює різні історичні періоди й стилі.

Так, якщо твори мають для колекціонера художню та особисту цінність.

Ірина Кваша – українська художниця та викладачка живопису, яка працює переважно з олійним живописом. У своїх роботах вона використовує, зокрема, мастихін і текстурні матеріали, поєднуючи традиційні та авторські техніки. Ірина Кваша також є засновницею та авторкою курсів онлайн-школи KIA.School.

Якщо вас цікавить сучасний український живопис, ознайомтеся з роботами Ірини Кваші в KIA.Gallery. У галереї представлені її авторські картини. Це можливість детальніше вивчити творчість художниці та обрати оригінальну роботу для власної колекції.